Теги

  • 13 січня 2014, 14:49 | Патристика | 

    Павло Содомора. Співдія вибору і скерування в діахронному аспекті

    Дискусія про вільну волю (liberum arbitrium) пов’язана з питанням волі як мисленнєвого прагнення. Якщо воля - розумове прагнення, здатність до посі­дання розуму для діяння та для дії розуму, то природа волі має залежати від природи практичного розуму.

  • 19 грудня 2013, 14:29 | Патристика | 

    Павло Содомора. Соціальна природа людини в Аристотеля, Августина і Томи 

    Моральні чесноти людини, згідно з Томою, мають функціональний характер, і вони сприймаються завдяки їхній роботі та функціям, що їх вирізняють. Якщо б природний закон не був моральною теорією, що передбачає певне моральне керівництво, то без роботи чеснот ми не знали б ані про добро зокрема, ані про прагнення його. Аристотель осмислює сприятливу долю (fortuna) як корисну і важливу для здобування та вправляння чеснот, а також для успіху окремих чеснотних виборів, однак Тома загалом говорить небагато про вплив долі на існування та діяльність чесноти.

  • 29 жовтня 2013, 14:17 | Патристика | 

    Павло Содомора. "Сума теології" Томи з Аквіну: термінологічні проблеми

    Рання середньовічна філософія головно спиралася на доктрину Платона, прихильником якої був Авґустин, видатний філософ доби раннього Середньовіччя. Однак із плином часу щоразу більше мислителів починали звертатися до творів Аристотеля. До спроби поєднати вчення Аристотеля із християнськими доктринами одним із перших вдався Альберт Великий. Його учень, Тома з Аквіну, досконало довершив цю справу

  • 4 жовтня 2013, 12:34 | Патристика | 

    Павло Содомора. Закон, право і справедливість у текстах Св. Томи з Аквіну (на матеріалі "Суми теології")

    Людське життя керується кількома порядками прав та законів, які надбудовуються один над одним і провадять людину до її кінцевої мети. Ці різні порядки законів частково залежать один від одного. Вічний закон, природний закон та Божий закон походять від Бога, а людський закон створила людина. Вічний закон, природний закон та людський закон перебувають на одній неперервній лінії, оскільки природний закон є результатом загального Божого закону, а людський закон - висновком та виокремленням із природного закону.

  • 22 січня 2013, 14:45 | Інтерв’ю | 

    «Схоластика – живая форма развития христианской традиции». Беседа философа и теолога в Киеве

    Я ничего не имею против монашеской духовности. Но ситуация у нас такова, что как раз схоластика дала, кроме монашеской, еще другую форму духовности. Это городская университетская традиция. Вот, например, наше украинское православие до сих пор еще не пришло в университеты. В значительной степени оно еще связано с так называемым народным благочестием, с народной мифологией.

  • 21 серпня 2012, 15:58 | Патристика | 

    Андрій Баумейстер. Теологія як наука у першій половині ХІІІ століття

    Св. Тома був не перший, хто взявся за проблему наукового статусу теології. Для поступу теології важливі дві дати: 1215 рік – проголошення перших статутів Паризького університету через кардинала леґата Роберта Курсона і 1245 рік – коли кафедри теології у Парижі обійняли францисканець Одо Риґальді (+1276) та домініканець Альберт Великий

  • 26 липня 2012, 13:00 | Патристика | 

    Андрій Баумейстер. Інтелектуальний спадок святого Томи: від ранніх томістів до енцикліки Aeterni Patris (1879)

    Безперечно, вихідним пунктом оновленого руху неотомізму слід уважати енцикліку Папи Лева ХІІІ Aeterni Patris (1879 рік). Енцикліка має такий підзаголовок: De philosophia christiana ad mentem s. Thomae Aquinatis Angelici in scholis catholicis instauranda. Уважний читач занотує тут розширення церковного Magisterium до компетенції у сфері філософії. Папа в цьому документі каже про «правильне вживання філософії» й виступає на боці раціональності – адже «не дарма Бог вклав світло рації у людський ум» (non enim frustra rationis lumen humanae menti Deus inseruit; Aeterni Patris, 2).

  • 14 вересня 2011, 16:48 | Тексти | 

    о. д-р. Іван Музичка. Св. Тома і наша сучасність. В 700 ліття смерти Вчителя Церкви

    Мозгом життя духовного, інтелектуального і культурного в часах середньовіччя була схолястика. Вона мала у богословії і філософії вершок свого розцвіту, але і свій занепад внаслідок безплідних, непотрібних, а то й неречевих диспут, без поглиблення здобутків філософічного і богословського мислення, а радше із спекуляцією для спекуляції над другорядними питаннями різних понять. Вершком глибини думки схолястики е св. Тома Аквінатький.

  • 23 травня 2011, 12:18 | Патристика | 

    Д-р. Петро Гусак. Поняття «розумного задуму» (intelligent design) як сучасна версія «V-го шляху» св. Томи Аквінського

    Не зважаючи на своє античне й алегоричне звучання, оповідь Книги Буття про Творення передає нам основний істинний зміст: світ й усі форми в ньому є результатом Божого творчого акту. А всі гадані розбіжності цієї оповіді з результатами досліджень сучасних природничих наук походять із нерозуміння жанру біблійної оповіді й трактування її як «наукового звіту»

  • 3 лютого 2011, 17:13 | Колонка редактора | 

    Богослов’я Томи українською мовою: важливий знак нової реальності

  • 31 січня 2011, 18:46 | Сучасне богослов’я | 

    У Києві презентували український переклад «Компендіуму теології» Томи Аквінського

    Переклад «Компендіуму теології» Томи Аквінського з латинської на українську мову нещодавно здійснив Київський інститут богословських наук, який носить ім’я цього видатного католицького богослова. Видання вийшло у серії підручників та монографій «Sapientia humana / sapientia divina».

  • 24 січня 2011, 16:20 | Анонси | 

    Презентація перекладу на українську мову «Компендіуму теології» св. Томи Аквінського

    Презентація українського перекладу «Компендіуму теології» св. Томи Аквіната відбудеться в Києві

  • 22 січня 2011, 23:15 | Актуальна тема | 

    о. Павло Гаврилюк. Чого Св. Тома Аквінський може навчити християнських теологів в Україні?

    У св. Томи можна навчитися культурі богословського диспуту, котра залишається дуже низькою в православних школах. Спори, як внутрішньо церковні, так і з інославними, перетворюються у взаємне викриття і обвинувачення. Св. Тома, що відійшов до Бога по дорозі на собор, метою котрого було поєднання Церков, немовби залишив нам духовний заповіт продовжувати діалог між двома великими традиціями не в дусі гордого самовдоволення та ізоляціонізму, але в дусі смиренного співслужіння істині. Велика подяка йому за це.

  • 22 січня 2011, 13:38 | Релігійна філософія | 

    Віктор Котусенко. Метафізичне вчення про аналогію у Томи Аквінського: аналогія як пропорція та пропорційність

    Тома Аквінський у своїх творах подеколи ототожнює поняття analogia з пропорцією (у широкому чи вузькому сенсі), а іноді – з пропорційністю (як у Арістотеля). Використовуючи поняття аналогії стосовно певних філософських питань, Аквінат іноді ототожнює ці два виміри, іноді розводить. Саме ж поняття proportio в усьому масиві томістичних творів зберігає два значення – або ж двочастинного прямого відношення, або ж чотиричастинної пропорційності.

  • 22 січня 2011, 13:07 | Історія богослов’я | 

    Віктор Котусенко. Вчення про «причетність» Богу як онтологічний вимір теорії аналогії буття у Томи Аквінського

    Загалом, спадщина Псевдо-Діонісія Ареопагіта відіграла значну роль у становленні доктрини аналогії буття у Аквіната, як на це вже було вказано. Наприклад, саме завдяки обробці корпусу „Ареопагітик” у європейське філософсько-теологічне середовище потрапляє уявлення про „еміненцію” (супереміненцією) атрибутів Бога. Деякі тексти Аквіната демонструють тісний зв’язок між вченням про аналогію буття та еміненцією (In De div. nom., cap. 1 l. 3).

  • 2 грудня 2010, 19:11 | Історія богослов’я | 

    Андрей Баумейстер. Вера как целостный акт человеческого познания: томистские медитации. Медитация первая.

    Вера – адекватная форма общения человека с Богом. И в этом общении заложены все уровни человеческого существования: разум, воля, чувства, психологические и эмоциональные состояния, поиски и сомнения, подъемы и падения. Вера представляет собой оптимальный способ общения человека с Богом в ситуации земной жизни.

  • 13 вересня 2010, 00:25 | Моніторинг | 

    Тома Аквінський як вчитель православної теології

    Попри суто філософський інтерес до середньовічної філософії в останні 10-15 років (виходять переклади Томи, Дунст Скота, Оккама та інших схоластів), у православних богословських колах саме ім’я Томи Аквінського залишається традиційно неприйнятним, породжує недовір’я і відразу.

  • 12 вересня 2010, 23:49 | Моніторинг | 

    Православный взгляд на наследие св. Фомы Аквинского: попытка освободиться от стереотипов

    В 1879 году папа Лев XIII выпустил в свет энциклику о христианской философии Aeterni Patris, в которой призывал к возрождению религиозного образования в духе системы Аквината. Незадолго после этого Фома был провозглашен покровителем всех католических учебных заведений.