Теги

  • 23 червня 2015, 13:11 | Українська богословська традиція | 

    о. Олег Гірник. Богословський авангард: «радикальна ґотика»

    У моєму випадку «радикальна ґотика» є радше поетичним образом, за лаштунками якого стоїть релігійна феноменологія з есхатологічною й апофатичною складовою.

  • 17 березня 2015, 17:21 | Сучасне богослов’я

    о. Олег Гірник. Богословський авангард

    Постконфесійність стає загальною рисою богослов’я, адже виклики перед людством, а значить перед богослов’ям, неспівмірні. (Ми, в Україні сущі, це особливо гостро відчуваємо). Екзистенційна напруги «або – або» визначається коротким питанням: богослов’я чи нігілізм? До речі, в цьому випадку історичний досвід російської релігійної філософії початку й богослов’я першої половини ХХ ст. був би дуже корисним, бо саме в їхньому випадку маємо приклад, коли нігілізм переміг богослов’я.

  • 21 березня 2014, 12:27 | Літургія і життя | 

    о. Олег Гірник. Добове коло молитви: стратегія опору й біополітика

    Дискусія про добове коло молитви не можлива без врахування духовного клімату, так би мовити, загального тла сприйняття, яке формує історична епоха. Дотепер висвітлені проблеми можна згрупувати у два напрямки-пропозиції їхнього вирішення: есхатологію та аудіотактильну культуру. З них закономірно випливає третє – реформа.

  • 21 лютого 2014, 12:22 | Анонси | 

    Відкритий науковий семінар "Зло й страждання в російській релігійно-філософській думці (П. Флоренський, В. Розанов, Л. Шестов)"

    Тема зла й страждання – одна із центральних проблем російської релігійно-філософської думки першої половини ХХ ст. (т.зв. «срібної доби»). Особлива увага російських філософів до найскладнішого питання релігійного світогляду була закономірним наслідком неабиякої популярності творчості письменників Ф. Достоєвського та Л. Толстого. Для першого проблема зла й страждання стала провідним лейтмотивом майже усіх творів, другий закликав не протистояти злу силою.

  • 16 жовтня 2013, 10:32 | Українська богословська традиція | 

    о. Олег Гірник. Я. Дашкевич й М. Епштейн: Парадокси «Духовного відродження»

    Якщо ж «світильник комуністичного розуму» справді згас, унікальний совєтський атеїзм перестав бути офіційною ідеологією, а релігія повернулась у природне середовище – то саме атеїзм (а не релігія!), як історичний експонат з минулого, мав опинитись в музеї. І навпаки, чи в існуванні львівського «Музею історії релігії» (вже без атеїзму!) не присутній певний символізм: атеїзм із видимої й фіксованої офіційної ідеології трансформувався у прихований, анонімний різновид якби-релігії?

  • 27 лютого 2013, 12:34 | Актуальна тема | 

    о. Олег Гірник. Ukrainian theology: проблема складна чи ускладнена?

    Але свободи нам ніхто не подарує, бути вільними ніхто нас не навчить (у тому числі й діаспорні богослови). Її відвойовують, а не отримують як подарунок. «Свобода – це не ідеал, що перебуває поза людиною, і не ідея, що стає міфом. Це радше неодмінна умова процесу становлення людини» (П. Фрейре).

  • 14 лютого 2013, 11:19 | Українська богословська традиція | 

    о. Олег Гірник. Міфи й контраверсії о. Гавриїла Костельника. Послідовний "восточник" чи католицький модерніст?"

    Існує переконання, що о. Г. Костельник все своє життя послідовно йшов до подій Львівського «псевдособору 1946», трактуючи це як покладену на нього Богом місію ліквідації Берестейської унії та повернення Греко-католицької церкви в лоно православ’я.