Теги

  • 22 січня 2013, 14:45 | Інтерв’ю | 

    «Схоластика – живая форма развития христианской традиции». Беседа философа и теолога в Киеве

    Я ничего не имею против монашеской духовности. Но ситуация у нас такова, что как раз схоластика дала, кроме монашеской, еще другую форму духовности. Это городская университетская традиция. Вот, например, наше украинское православие до сих пор еще не пришло в университеты. В значительной степени оно еще связано с так называемым народным благочестием, с народной мифологией.

  • 11 листопада 2012, 12:35 | Інтерв’ю | 

    «Розмова зі схоластом» чи «Реабілітація середньовічної філософії»

    Якщо ми розуміємо Церкву як інституцію, що надає ритуальні послуги населенню, то богословська освіта є цілком зайвою. Тоді треба на кожному розі будувати каплиці, а про школи та інститути навіть не згадувати. Якщо ж розуміти завдання Церкви як проповідування Слова, як відкритий діалог із сучасним світом, то без університетів не обійтися. Тут благочестиве «благоглаголаніє» і «благорєчєніє» (яке висміював ще Володимир Соловйов) не допоможе.

  • 19 вересня 2012, 12:07 | Релігійна філософія | 

    Андрій Баумейстер. Христианская теология и судьбы европейской традиции

    Андрій БАУМЕЙСТЕР, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доцент Національного Університету "Києво-Могилянська Академія", викладач Вищого Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського

  • 10 вересня 2012, 23:33 | Анонси | 

    Презентація українського перекладу трактатів Ансельма Кентерберійського "МОНОЛОГІОН" та "ПРОСЛОГІОН"

  • 21 серпня 2012, 15:58 | Патристика | 

    Андрій Баумейстер. Теологія як наука у першій половині ХІІІ століття

    Св. Тома був не перший, хто взявся за проблему наукового статусу теології. Для поступу теології важливі дві дати: 1215 рік – проголошення перших статутів Паризького університету через кардинала леґата Роберта Курсона і 1245 рік – коли кафедри теології у Парижі обійняли францисканець Одо Риґальді (+1276) та домініканець Альберт Великий

  • 26 липня 2012, 13:00 | Патристика | 

    Андрій Баумейстер. Інтелектуальний спадок святого Томи: від ранніх томістів до енцикліки Aeterni Patris (1879)

    Безперечно, вихідним пунктом оновленого руху неотомізму слід уважати енцикліку Папи Лева ХІІІ Aeterni Patris (1879 рік). Енцикліка має такий підзаголовок: De philosophia christiana ad mentem s. Thomae Aquinatis Angelici in scholis catholicis instauranda. Уважний читач занотує тут розширення церковного Magisterium до компетенції у сфері філософії. Папа в цьому документі каже про «правильне вживання філософії» й виступає на боці раціональності – адже «не дарма Бог вклав світло рації у людський ум» (non enim frustra rationis lumen humanae menti Deus inseruit; Aeterni Patris, 2).

  • 16 липня 2012, 15:21 | Патристика

    Андрій Баумейстер. Моральні засади права: Августин проти правового позитивізму

    У трактаті «Про державу Божу» Августин формулює розуміння правової держави, яке від античних джерел (на які спирається сам Августин) через схоластику і аж до наших часів ще продовжує визначати ідею права.

  • 17 травня 2012, 21:23 | Анонси | 

    Презентація книги Андрія Баумейстера

    Книгарня «Є», Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського та видавництво «Дух і Літера» запрошують Вас на презентацію книги Андрія Баумейстера «Біля джерел мислення і буття», яка відбудеться 21 травня за адресою: вул. Лисенка, 3а, початок — о 18:00.

  • 10 травня 2012, 15:27 | Патристика | 

    Андрій Баумейстер. Онтологічний аргумент: від Ансельма до наших днів.

    Сьогодні існує велика кількість досліджень, присвячених онтологічному доказу взагалі, і аргументу Ансельма зокрема. Зрозуміло, що тут не місце для детального їх обговорення. Ми оберемо, на нашу думку, найбільш просте і змістовне пояснення Ансельмовою Аргументації, яке належить Вольфґанґу Рьоду. Вольфґанґ Рьод, видатний сучасний історик філософії, у своїй книзі «Бог чистого розуму» вдається до детальної реконструкції онтологічного аргументу [Röd 1992: S.22-50]. Ми спробуємо відтворити головні моменти його реконструкції, доповнивши її деякими міркуваннями й уточненнями.

  • 26 квітня 2012, 16:16 | Історія богослов’я | 

    Андрій Баумейстер. Становлення схоластики: дискусія про предестінацію

    Суть же дискусії полягала не у питання, чи застосовувати діалектику до прояснення істин віри, а радше у тому – яким чином правильно користуватися діалектикою у таких важливих справах. «Вивчення логіки отримує все більшу вагу в рамках студій artes liberales.

  • 9 березня 2012, 20:30 | Соціальне вчення | 

    Андрей Баумейстер. Теология и справедливость

    Многие сегодня спрашивают: то, что теперь христианство уже не является политической силой (на уровне государственной власти) – это хорошо или плохо? Это угроза или благо?

  • 5 березня 2012, 09:42 | Анонси | 

    В Києві відбудеться семінар на тему: "Семантичні вузли в українській філософській термінології"

  • 3 березня 2012, 19:25 | Полеміка і критика | 

    Анатолий Денисенко. «Евангелие и политический порядок: (иная) постановка вопроса». Реакция на статью Андрея Баумейстера.

    Когда я (кроме того, что признаю в Иисусу Бога и Спасителя) называю Иисуса политиком, я имею ввиду «иной» вид политики, чем мы привыкли видеть в повседнейной жизни. Его политическая «программа» направлена на созидание справедливого общества, а методы по реализации этой «программы» – были не насильственными.

  • 28 лютого 2012, 13:34 | Актуальна тема | 

    Андрей Баумейстер. Евангелие и политический порядок: постановка вопроса

    Читая Новый Завет, мы замечаем почти полное отсутствие тем, связанных с социальной, правовой и политической жизнью человека. Эта особенность бросалась в глаза уже тем, кто непосредственно видел и слышал Иисуса. Нормативная регламентация социальной жизни была одной из главных тем Торы и одной из главных задач израильских учителей («книжников и фарисеев», как их называют авторы Евангелий). Но когда Иисуса спрашивают о семейных отношениях, Он говорит о Воскресении и о том, что в Царствии Небесном люди будут жить ангельской жизнью.

  • 1 лютого 2012, 13:43 | Актуальна тема | 

    Андрей Баумейстер. Перспективы развития теологии в Украине

    В прошлом году много писали и говорили о будущем теологии в Украине. Было много надежд, но появились и первые разочарования. Мне бы хотелось высказать свое мнение и поддержать усилиях некоторых моих друзей и коллег. Сначала я скажу о том чем, на мой взгляд, не должна быть теология в наше время, а после этого попытаюсь предложить свое видение будущего теологической науки.

  • 2 грудня 2010, 19:11 | Історія богослов’я | 

    Андрей Баумейстер. Вера как целостный акт человеческого познания: томистские медитации. Медитация первая.

    Вера – адекватная форма общения человека с Богом. И в этом общении заложены все уровни человеческого существования: разум, воля, чувства, психологические и эмоциональные состояния, поиски и сомнения, подъемы и падения. Вера представляет собой оптимальный способ общения человека с Богом в ситуации земной жизни.

  • 30 листопада 2010, 22:08 | Релігійна філософія | 

    Андрій Баумейстер. Ідея модерну і традиція Заходу

    Сьогодні кажуть про непорозуміння між культурами Заходу і Сходу, про брак загальноприйнятих теорій, про відсутність «спільної мови». Ризикну сказати, що така теорія й така мова, зрозумілі для культур християнства, юдаїзму та ісламу, існували у XII–XIV століттях.

  • 24 вересня 2010, 18:22 | Релігійна філософія | 

    Андрій Баумейстер. Перетлумачення першопринципу метафізики у критичній філософії Іф.Канта

    Тільки припущення зв'язку розуму з безумовним як таким (коли розум не осягає безумовне як даність, а само-здійснюється у своїй направленості на безумовне) дає за висновками Канта підґрунтя і всім нашим пізнанням, і, в кінцевому рахунку, всьому нашому досвіду.

  • 23 вересня 2010, 13:54 | Релігійна філософія | 

    Андрій Баумейстер. Ідея модерну і традиція Заходу

    Західна традиція має три джерела: філософію, Євангеліє і ті життєві форми, що ним породженні, «математичне природознавство». При цьому всередині західної традиції співіснують антагоністичні партії та групи, які претендують на провідні ролі щодо визначення сутнісних рис самої traditio. Більш того, вже сама ця суперечка давно стала частиної традиції.

  • 13 вересня 2010, 00:25 | Моніторинг | 

    Тома Аквінський як вчитель православної теології

    Попри суто філософський інтерес до середньовічної філософії в останні 10-15 років (виходять переклади Томи, Дунст Скота, Оккама та інших схоластів), у православних богословських колах саме ім’я Томи Аквінського залишається традиційно неприйнятним, породжує недовір’я і відразу.