Теги

  • 16 квітня 2011, 16:14 | Історія богослов’я | 

    Геннадій Христокін. Філософія грецької патристики як східно-християнський неоплатонізм

    Грецька патристика є східно-християнським неоплатонізмом — самостійним синтезом трьох складових: християнського світогляду отців Церкви, платонізму та арістотелізму. При цьому слід пам’ятати, що християнський світогляд зазнає історичних змін і в синтезі християнського неоплатонізму приймає участь саме в тому вигляді, яким його мали грецькі отці Церкви, та безумовно має певні відмінності від світогляду чи перших християн, чи протестантів, чи сучасних православних.

  • 22 січня 2011, 14:00 | Сучасне богослов’я | 

    Юрій Чорноморець. Генадій Христокін. Підсумки розвитку православної теології у ХХ столітті

    «Кембриджський путівник у православну християнську теологію» є вдалим узагальненням досягнень сучасної православної думки, який підводить перші підсумки розвитку цієї думки, починаючи від повороту до Отців, здійсненного автором ідеї неопатристичного синтезу Г. Флоровським та іншими православними теологами в 20-30-х роках ХХ ст. Ця праця є першим серйозним кроком до усвідомлення православною теологією результатів власного розвитку. Успіх компендіуму став можливим завдяки прекрасній команді науковців, що написали ґрунтовні статті.

  • 18 січня 2011, 17:41 | Сучасне богослов’я | 

    Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець. Неопатристичний емпіризм в творах Сергія Хоружого

    В спробах віднайти специфіку православного містичного досвіду богознання Хоружий тенденційно трактує основні положення містичної теології грецької патристики. Так, він стверджує, що лише грецька патристика інтерпретує досвід обожнення як світлове єднання, яке нібито «не належить до основних понять неоплатонічної містики».

  • 7 грудня 2010, 14:43 | Українська богословська традиція | 

    Геннадій Христокін. Підміна богослов'я на філософію у «православній теології» Тараса Борозенця

    Система Борозенця будується на абсолютно умоглядних засадах. В цьому філософія Борозенця відповідає філософській метафізиці і є варіантом розробки метафізики Абсолюту на патристичний основі.

  • 9 листопада 2010, 16:33 | Українська богословська традиція | 

    Генадій ХРИСТОКІН. Теорії теогносії українських представників неопатристики

    Всі українські теологи належать до трьох шкіл православної теології, хоча не всі це усвідомлюють. На сьогодні існують мислителі академічного богослов'я («шкільної» традиції). Існують мислителі зовсім нового напрямку – православного неоевангелізму. Існують також ті, хто працюють в межах парадигми неопатристики. Ця стаття має власним предметом лише творчість останніх. І навіть не всю їхню творчість, а лише їх вчення про Богопізнання, їх роздуми про методологію богослов'я.

  • 7 листопада 2010, 16:17 | Патристика | 

    Генадій ХРИСТОКІН. Мислителі грецької патристики про структуру філософії

    Не дивлячись на очевидні аналогії, філософія для мислителів грецької патристики була цілісною системою дисциплін, що охоплювала як античну, так і власне християнську філософію-теологію. Про це свідчить архітектоніка філософії грецької патристики, в якій підкреслюється як єдність, так і різниця між окремими «філософіями», тобто вона, поряд з античною філософією та логікою, не просто включала у свою систему філософії три складові: «віровчення», теоретичну релігійну філософію та містичну практику, але й давала систематичну трактовку проблеми їх співвідношення.

  • 7 жовтня 2010, 00:30 | Сучасне богослов’я | 

    Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін. Особистість і теологія отця Георгія Флоровського

    Ця стаття друкується Богословським Порталом, оскільки вона є корисною пропедевтикою до лекції Юрія Чорноморця «Теологія о. Георгія Флоровського», яка відбудеться в пятницю 8 жовтня об 19.00 Києві (в галереї “Соборна”, вул. Залізничне шосе, 3, що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору УПЦ м. Києва, біля ст. метро «Либідська»)

  • 6 жовтня 2010, 11:04 | Моніторинг | 

    Теорія богопізнання за працею І.Зізіуласа "Буття та інакшість"

    Теорія теогносії Іоанна Зізіуласа створюється як творче переосмислення містичної теології, містичного досвіду пізнання Бога (p. 286-307). Згідно із Іоанном Зізіуласом, Бог пізнається лише містично, але не інтелектуально (p. 287). Містичний досвід при цьому належить не індивіду, а всій Церкві (p. 287). Іоанн Зізіулас критикує уявлення західних і православних теологів про містичний досвід як такий, що належить індивідові як виключно унікальний і неповторний (p. 287).

  • 6 жовтня 2010, 11:00 | Моніторинг | 

    Постмодерний неопатристичний емпіризм Іоана Манузакіса

    Манузакіс звертається до текстів Григорія Ниського, який стверджує, що Бог завжди відкритий для людського пізнання, але люди знають Його відповідно до міри власної здатності Його пізнати (p. 19). Відкритість Бога для пізнання забезпечується не чудесними теофаніями, описаними в Старому Завіті, а тією унікальною теофанією, якою є Ісус Христос.

  • 20 вересня 2010, 09:54 | Моніторинг | 

    Методологія православної теології: джерела, розвиток, сучасність

    Сучасна православна думка суттєво залежить від теології грецьких отців Церкви і навіть називається неопатристикою. Особливе значення ця залежність має у вченні про пізнання Бога. Методологія теології – це найперший камінь спотикання для теолога. Без правильної методології точно не можна розвивати істинного богослов'я. Це завдання важко здійснити навіть із правильною методологією.

  • 16 вересня 2010, 19:59 | Вчення про Бога | 

    Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін. Догматика Д. Станілоає. Ч. IV: вчення про містичне Богопізнання

    Згідно із вченням о. Д. Станілоає в межах містичної теології засобом богознання є особистий містичний досвід, надприродні переживання і видіння, зумовлені впливом самого Бога на людську особистість.

  • 16 вересня 2010, 19:52 | Вчення про Бога | 

    Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін. Догматика Д. Станілоає. Ч. III: вчення про надприродне Одкровення

    Згідно із вченням о. Д. Станілоає в межах теології надприродного одкровення засобом богознання є віра, що сприймає само-одкровення Бога, яке передує Писанню, переданню та вчительству церкви як множинам людських інтерпретацій одкровення. Його теорія богознання догматичної теології більш фідеїстична за аналогічні вчення протестантської теології XX століття.

  • 16 вересня 2010, 19:45 | Вчення про Бога | 

    Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін. Догматика Д. Станілоає. Ч. II: вчення про природне Богопізнання Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін

    Згідно із вченням о. Д. Станілоає в межах природної теології засобами богознання є розсудок та інтуїтивний розум, що відкривають в світі елементи надприродного порядку: прагнення всього долюдського служити життєвим світом для людини (теологічна інтерпретація антропного принципу) та прагнення людини існувати нескінченно.

  • 15 вересня 2010, 11:31 | Вчення про Бога | 

    Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін. Догматика Д. Станілоає. Ч. I: вступ

    Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

  • 9 вересня 2010, 12:30 | Сучасне богослов’я | 

    Неопатристика як сучасна парадигма розвитку православної теології

    Сучасне релігієзнавство містить багато досліджень православної теології XX ст., але в ньому майже відсутні дослідження найпомітнішого сучасного напрямку в православній теології – неопатристики.

  • 9 вересня 2010, 09:46 | Патристика | 

    Філософія грецької патристики як східно-християнський неоплатонізм

    Завданням нашої статі є з’ясувати специфіку філософії грецької патристики в історико-філософському процесі та оцінити основні характеристики філософії грецької патристики, що наявні в критичній літературі.