Теги

  • 22 травня 2013, 17:32 | Українська богословська традиція | 

    Архиєпископ Ігор Ісіченко. Кирило-мефодіївські парадиґми самоідентифікації української культури

    Ймовірність причетности середньовічної Руси до апостольської праці святих Кирила і Мефодія є постійною проблемою української церковної історії. На жаль, проблемою нерозв’язною. Відомо, що Закарпаття, Західна Галичина, а, можливо, й Західна Волинь входили до складу Великоморавської держави. А отже, на цих теренах українських поселень діяльність місіонерів з числа yчнів Кирила й Методія цілком імовірна. В усякому разі, закарпатські єпархії визнають за дату хрещення свого реґіону не 988, а 863 рік.

  • 25 квітня 2013, 11:24 | Актуальна тема | 

    Архиєпископ Ігор (Ісіченко). Випробування антиклерикалізмом

    Прикметно, що найбільш ворожого ставлення з боку клириків панівної юрисдикції наші громади зазнають там, де рівень політизації церковного життя найбільший, а московські храми стають осередками пропаґанди «русского міра». І кожен виступ таких клириків проти нашої єпархії викликає відразу до них їхніх же парафіян і відхід мирян від Церкви.

  • 14 вересня 2012, 19:27 | Українська богословська традиція | 

    Архієпископ Ігор (Ісіченко). Сакральний простір "Саду божественних пісень" Григорія Сковороди

    Самобутній досвід життя і творчості Григорія Сковороди інтерпретується лектором як природній вияв духовних тенденцій XVIII ст., представлених в українській культурі паломницькими записками Василя Григоровича-Барського та "Добротолюбієм" прп. Паїсія Величковського. У цьому контексті "Сад божественних пісень" уявляється архиєпископові Ігореві Ісіченку талановитою спробою метафоричного опису сакрального простору, що відкривається в світ повсякденного людського життя, де відбувається зустріч творіння із Творцем. Зустріч на дорозі невпинного духовного пошуку.

  • 7 вересня 2012, 09:12 | Анонси | 

    У Львові буде презентовано перше наукове видання творів Інокентія Гізеля - видатного українського мислителя XVII століття

    У рамках Форуму видавців у Львові, 14 вересня, відбудеться презентація першого наукового видання вибраних творів Інокентія Ґізеля – православного церковного діяча, інтелектуала, яскравого представника української барокової культури. Спеціальним гостем заходу буде архієпископ Ігор (Ісіченко).

  • 5 вересня 2012, 09:21 | Українська богословська традиція | 

    Архієпископ Ігор (Ісіченко). Євангельський вимір гідности людини

    Маршрут і ритм життєвої дороги християнина вказується Христом. У перебігу цієї дороги, схарактеризованої як «несення хреста» (Мт. 10:38), тобто виконання свого життєвого покликання, формується людська ідентичність, здатна вистояти перед спокусами й оманами світу. Чуйне, шанобливе, любовне ставлення до ближнього, починаючи з найдорожчих людей, природно входить до самосвідомості християнина, але не може замінити її. Обернена система пріоритетів, марґіналізація віри здатні зруйнувати не лише людську особистість, але й суспільну мораль.

  • 13 серпня 2012, 11:39 | Українська богословська традиція | 

    Архиєпископ Ігор (Ісіченко). Духовність Ігнатія Лойоли і релігійна культура України

    Роль духовної спадщини засновника Товариства Ісусового (єзуїтів) отця Ігнатія Лойоли в історії української культури звичайно сприймається крізь призму міфу, сформованого в часи запеклої міжконфесійної боротьби i закріпленого в українській історичній літературі під впливом просвітницького антиклерикалізму, романтичного слов'янофільства та російської імперської доктрини «православия, самодержавия и народности».

  • 9 березня 2012, 23:34 | Українська богословська традиція | 

    Архиєпископ Ігор (Ісіченко). Духовність монашого уставу в системі парадигми барокової літератури

    На підросійській Гетьманщині та Слобожанщині нівелювання київської церковної традиції та катастрофа споглядального чернечого життя у XVIII ст. витіснили монашество на далеку периферію культурного життя, перетворивши його на предмет кпинів у «Плачі київських монахів» (1786) і одіозне зосередження «столбов во храмѣ Божієм» у баченні Григорія Сковороди. Лише дистанціювання від цього середовища й пошук автентичного досвіду уставного життя в румунських, афонських монастирях і в спадщині Отців Церкви дозволили згодом прп. Паїсієві Величковському інкультурувати цей досвід у східноєвропейську дійсність ХІХ ст.

  • 15 лютого 2012, 00:17 | Академічне життя | 

    Юрій Чорноморець. Пізнати власну ідентичність

    Українська література і культура не почалася із «Енеїди» Котляревського. Багато віків наша культура розвивалася як феномен багатомовний, що було звичайним явищем і в часи середньовіччя, і ренесансу, і бароко.